acebook

    La ultimă ședință a Consiliului Județean Maramureș, plenul a aprobat cele 18 acțiuni propuse de unitățile administrativ-teritoriale pentru a fi cuprinse în Programul Cultural Prioritar, precum și sumele care se alocă pentru fiecare eveniment în parte, totalul fiind de 400.000 de lei.
    Printre cele 18 acţiuni culturale din agenda CJ Maramureş, se numără şi se numără şi ”Festivalul internațional de etnografie şi folclor ”Huțulii”, care va avea loc în intervalul 21 – 22 iulie, în localitatea Repedea, finanțarea oferită fiind de 19.000 de lei. Iniţiator al acestui eveniment, este Fundaţia Uniunea Huţulilor din România. 

    Літо в повному розпалі, тож, непогано було б згадати, як традиційно гуцули зустрічають його. Найперше – це свято „Вихід на полонину”, що являє собою проводи гуцульських пастухів на віддалені гірські пасовища – полонини для випасу худоби. Вихід на полонину відбувається в травні-червні і триває випасання маржинки аж до вересня. Незважаючи на те, що у високогір’ї дуже часті холоди, два дні з трьох – дощові, а іноді серед літа може випасти сніг, а робота буде тривати з раннього ранку і аж до пізньої ночі, кожен гуцул мріє стати пастухом.

    Всі люблять мандрувати чистими стежками, пейзажними маршрутами та бівачити в гарних місцях. Та зараз, навряд, знайдеться місце в українських Карпатах (маються на увазі зручні та популярні місця для біваку), де б не було сміття чи інших слідів перебування людини.

    Популярність озер як об’єктів туризму та зручних місць для стоянок робить їх найбільш вразливими. Ті, хто відвідував озеро Несамовите, Бребенескул та інші озера уявляє собі масштаби засміченості. Та найбільш жахає саме тенденція збільшення кількості сміття та вирубки жерепу. 2007 року, коли ми вперше зібрались прибирати сміття на чорногірських озерах, обсяг сміття був значно менший ніж на сьогоднішній день. Під час першого „еко-походу” двоє людей практично повністю змогли охопити територію озера і було зібрано певно не більше сотні консервних банок та близько 50 скляних пляшок. Цього року 14 туристів заледве встигли вигребти сміття з третини території поблизу озера. Погода внесла свої корективи в плани та ми навіть не могли уявити, що не стане часу на прибирання всього озера, настільки багато було рештків перебування туристів.

    Всі ми не проти поєднювати приємне з корисним. Ходіння в гори приводить тіло в тонус, проте воно, як не крути, виснажує. Тому, одними з найкращих прємнощів в гірських походах є збирання(і поїдання) ягід. Щоб ненароком не з’їсти щось отруйне, варто знати, що варто шукати. А шукати варто:

     Брусниця звичайна (Rhodococcum vitis-idaea L.). Народна назва – брусниця, ґоґоци, кам’янка, борівка, бруслина. Харчова, вітамінозна, медоносна та лікарська рослина. Невисокий кущик родини брусничних (10-28 см заввишки) з повзучим довгим кореневищем. Цвіте у травні – червні, ягоди достигають у серпні – жовтні. Часом утворює суцільні зарості на площі у кілька гектарів. Ягоди вживають свіжими і переробленими. З них готують варення, компоти, джем, начинку для цукерок, пастилу, сік, маринади, екстракти, напої. Квашена брусниця має приємний смак і може довго зберігатись.

    Fundatia Ucrainenilor Huțuli din Romania- ФУНДАЦІЯ ГУЦУЛІВ В РУМУНІЇ

    Ştiri culturale

    Канал новин не знайден!