Українець – то гуцул…?

Коли ми говоримо чи ставимо запитання «Українець – то гуцул…?» то його обов’язково треба би запитати так – «Які українці стали гуцулами?». Дана тематика чи дане дослідження є в багатьох вчених особливо починаючи з 18 століття і до нинішніх днів. Тематика ця нерозривно пов’язана з історією заселення території нинішньої Гуцульщини.

Таким чином найпоширенішою версією заселення нинішньої території Карпат – Гуцульщини, та виникнення слова гуцул є:

- слов’янсько-українські племена, в основному ті що мешкали над Дністром та Прутом, рятуючись від постійних турецьких та татарських набігів знайшли свій прихисток в Східних Карпатах.

Але, якщо ми хочемо відповісти трохи ширше на дане питання, то мусимо навести більш вагомі аргументи з даного приводу.

Отже, з давніх-давен  гуцули розмовляли і до сьогодні розмовляють  українською мовою або її діалектом, і це є  чи не найважливішим аргументом. Наступне, на мою думку, це культурна спадщина гуцулів: пісні, танці, звичаї, ужиткове мистецтво. Одним з важливих факторів є на першому етапі язичницьке вірування, а дальше спільна Християнська віра. Досліджуючи етнос гуцулів вчені абсолютно точно довели істину про те, що гуцули є сучасними носіями звичаєвої символіки, що доказує їх українськість. Ці давні символи, різні геометричні орнаменти, які вживалися в гуцульському побуті (різьба по дереву, вироби з шкіри, мосяжництво, вишивка) показують прадавні зв’язки з українством.

Мало хто досліджуючи етнос гуцулів звертав увагу на їхні співанки у яких також з роду в рід переспівувалися слова про те, що «ми люди руські», хоча даний фактор не можна брати за основу для всіх гуцулів. Все таки за багато століть тут поселилося багато людей, котрі з різних земель втікали від гніту панів у різних державах, що прилягали до Східних Карпат.

І наостанок, багатьом і сьогодні подобається праця професора С.Грабецея, де він пише, наступне - що назва «гуцул» походить з румунського «готул» - сильна відважна людина, розбійник опришок. На цю етимологію погодилися основні дослідники Гуцульщини такі як С.Лукасік, Я.Янув, П.Контний та інші. Підсумовуючи вищенаведене, варто сказати, що гуцул то вільнолюбивий гордий українець.

 

Коротка історія гуцулів

Звідки пішли гуцули, як вони опинилися на цих теренах де живуть, як проходило заселення території яку зараз займає Гуцульщина і ще багато аналогічних запитань можна поставити і не знайти однозначної відповіді на ці питання.

Але історична наука за кілька століть вивела певні наукові дослідження і ми можемо їх коротко охарактеризувати. Отже, основними дослідниками історії заселення Гуцульщини були вчені тих країн, до складу яких входила територія Гуцульщини – це вчені Австро-Угорщини, Румунії, Польщі ну і звичайно багато українських та російських науковців. Серед найвідоміших вчених були – українеці Іван Вагілевич, Володимир Шухевич, Яків Головацький; поляки – Станіслав та Анджей Вінцензи, Я.Фальковський, П.Контний; австрієць О.Францоз, Є.Нойбауер та багато інших.

Тепер розглянемо три найбільш поширені теорії появи, виникнення та заселення Гуцульщини.

Перша і найголовніша – гуцули це прадавні нащадки давньоукраїнських племен котрі жили на берегах Дніпра, Дністра та Пруту і їхнє коріння чисто слов’янське.

Друга, дуже поширена теорія – що гуцули походять від тюркських кочівних племен, імовірно одна з віток «Золотої орди».

Третя, не дуже чисельна, котра містить припущення про спільне походження з племенами білих Хорватів.

Всі ці науковці вже близько двохсот років доводять разом із сучасниками свою правоту, але жодне із теорій не отримала стовідсоткової доказової бази, ні з точки зору етнографії ні з точки зору мовознавців, щодо самого визначення слова «гуцул».

Єдине про що можемо аргументувати більш-менш точно, так це те, що гуцули є споконвіку добрими пастухами і лісорубами, відважними мисливцями, вмілими вершниками та дуже свободолюбивими людьми.

Теорія перша - заселення території Прикарпаття чи Підкарпаття (Гуцульщини) в основному пов’язане з:

- розвитком промислового видобутку солі, пізніше нафти, розвитку так званого «руського» та «волоського» права що приводило до освоєння нових земель;

- втеча в гори від турецько-татарських набігів 15-16-17 століття;

- посилення панщини 15-16 го століття на Підкарпатських та прилеглих територіях;

- можливість ведення полонинського та пастушого господарства.

В даній статті не зупиняємося на характеристиці двох інших теорій, залишаючи великий пласт науковцям у дослідженні історії цього самобутнього етносу який називають гуцулами.

Повірування і обичаї гуцулів

          Якщо вести мову про повірування та обичаї гуцулів, то тут з високою імовірністю можна стверджувати, що як самих повірувань так і звичаїв у гуцулів набагато більше ніж у їхніх сусідів бойків, лемків, покутян та інших.

          Свій відбиток на різні повірування поклав в першу чергу як спосіб життя так і місце проживання гуцулів. Гуцульщина завжди була віддалена від основних благ цивілізації, тому гуцули самі часто шукали пояснення різних явищ чи подій, пов’язуючи їх з надприродними силами.

Повірування можна класифікувати наступним чином:

- віра в природні та надприродні сили;

- релігійна віра;

- віра в чорну і білу магію.

Не володіючи достатньо науковими знаннями гуцули вірили в силу грому, блискавки, води, вітру , імовірно ці вірування їм передалися ще з язичницького періоду.

Що стосується релігійної віри, то кожне церковне свято на Гуцульщині має своє трактування. Навіть у «Гуцульському калєндарі» друкується церковний календар у якому окремо позначено церковні свята такими, що «свєткують на Гуцульщині». Якщо коротко охарактеризувати ці свята, то повної заборони до роботи у ці дні немає. Але є певні обмеження, такі як: не можна косити, працювати з сокирою, вишивати чи різати ножицями, пиляти пилою, та інше. До речі ці повірування дійшли і до наших днів.

Важливим елементом повірування є віра в чорну і білу магію. По суті вона йде в розріз із християнськими правилами, але саме в горах на Гуцульщині є дуже багато таких людей як мольфарі, чарівники, примівники, ворожки, віщуни. До них звертаються у різних потребах, з приводу лікування людей, худоби-маржини, захисту від різних неприємностей ну і звичайно з усіма проблемами вище наведеними прямо протилежного змісту.

Говорячи про обичаї гуцулів, треба сказати що вони тісно переплітаються з окремими віруваннями. Таких цікавих обичаїв, як у гуцулів у інших етносів немає. Багато із давніх обичаїв прийшло до наших часів – такі як гуцульська коляда, толоки на різних роботах, проведення гуцульських весіль, гуцульські похоронки, початок великої роботи, проводи пастухів на полонини, хрестини дітей, гуцульські храми і забави, розпис писанок.

Наведу кілька прикладів специфіки обичаїів гуцулів. Гуцульське весілля тривало як правило:

- день перший «зачінаннє» - це був вечір для молоді;

- день другий – велика забава для газдів і газдинь;

- день третій «пропій» або «повниця» – обдарування молодої пари дарунками та грошима.

До речі, такі гуцульські обичаї збереглися не на всій Гуцульщині, а в більшості в її серці на Верховинщині.

Такий приклад: початок великої роботи – будівництво хати тощо: такі роботи починають строго у визначені дні, тут же закладають у підвалену на щастя зерно, вовну, гроші, все це освячують святою водою а зранку і ввечері майстри моляться дякуючи за добрий робочий день. В окремий ряд обичаїв можна вивести гуцульські танці, такі як «решето», «гуцульська довбанка», «танець з віником», «танець з паском», «аркан», а також обичаї складати та співати співанки, на різних роботах, забавах та при інших подіях. 

  

Народна ноша гуцулів

Народна ноша гуцулів є двох основних видів. Це літня убиря та зимова убиря. В свою чергу вона ділиться на святкову (свєтошна) та щоденну (до роботи).

Окремий ряд тут займає весільний одяг молодих «книзя» і «книгині».

Гуцульський одяг останнім часом дещо відрізняється від давнього, власне через використання нових декоративних та оздоблювальних матеріалів. Зараз особливо у вишивках застосовується часто поєднання вишивки ниткою, вишивки бісером, оздоблення окремих елементів одягу латунню міддю та іншим. Найважливішим є те, що весь одяг робиться вручну, не фабричним методом і саме тому кожен комплект одягу є оригінальним і практично неповторним. Гуцульський одяг Буковини, Закарпаття та Галичини відрізняється між собою, і їх дуже легко відрізнити. Якщо в класичному розумінні всі елементи одягу присутні в кожному з цих регіонів, то кольорова гама їх відрізняє найкраще. Відомий дослідник Гуцульщини Ганс Цбінден у 1932 році так писав про гуцульську вишивку «… але з поміж ста що я їх бачив, нема двох однакових. У все нових сполученнях укладають вишивальниці в одну цілість різні види ромбів, ламані меандри, хрести і поперечні лінії…». Одяг гуцула складався з - крисані, сорочки, суконних штанів (гачі), сардака, кептарика, постолів, чобіт та паска. Гуцулка носила на голові перемітку, гуглю, кептар, довга (по коліна) вишита сорочка, дві запаски, капчурі та постоли. Також чоловіки носили шкіряні торби, бартку (топірець) дехто файку чи люльку, окремі ходили з клябуками. А жінки обов’язково одягали згарду (з монет), силянки, ґердани, кривульки, різнокольорове намисто і так як і чоловіки люльку та дуже гарно оздоблені дерев’яні палиці-ціпки (шелесниці).

Цей одяг і по сьогодні вражає всіх хто приїздить на Гуцульщину!

         Грудень 2014 року         

Ярослав Кікінчук - голова Асоціації органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, член Фонду розвиту Гуцульщини, співзасновник районного товариства «Гуцуль

Fundatia Ucrainenilor Huțuli din Romania- ФУНДАЦІЯ ГУЦУЛІВ В РУМУНІЇ

Ştiri culturale

Casa Regală: Palatul Elisabeta - deschis de Rusalii

Expoziţia Regală de la Palatul Elisabeta va fi deschisă, în mod excepţional, în zilele de vineri, sâmbătă, duminică,...                           14.черв..2021


Tenorul Placido Domingo, numit la Madrid Ambasador onorific al moştenirii culturale mondiale. Anul trecut îi erau anulate în Spania toate spectacolele din teatrele cu finanțare publică, după acuzații de hărțuire

Celebrul tenor spaniol Placido Domingo a fost premiat la Madrid pentru întreaga sa cariera. El a primit şi titlul de...                           14.черв..2021


Maraton de vaccinare la Muzeul Banatului, în noaptea cu porți deschise. Intrarea, pe baza adeverinței de imunizare

Muzeele și-au deschis porțile în noaptea de sâmbătă spre duminică, după un an de pandemie! Cu restricții, dar și cu...                           14.черв..2021


"Cazul Tudor Vladimirescu", cel mai complex spectacol pus în scenă de actorii Teatrului Dramatic "Elvira Godeanu" din Târgu Jiu. Fundalul sonor - muzica rock a trupei Bucium

Iubitorii de teatru din Târgu Jiu au avut parte serile trecute de un eveniment inedit. Piesa "Cazul Tudor...                           14.черв..2021